Вірші для душі... Сила слова. : червня 2024

26 червня 2024

А я мрію у лоні природи,
Притаїтися від хвилювання,
Де живуть у обіймах свободи,
Мої спогади і сподівання.

А я мрію пройтися степами,
Доторкнутися до благодаті,
Наодинці побути з думками,
Політати на аеростаті.

А я мрію піднятися в гори,
Заховатися від божевілля,
І пірнувши в безмежні простори,
Скуштувати цілющого зілля.

Я ще мрію пожити в долині,
Окунутися в дух прохолоди,
І пройти по тінистій стежині,
Щоб послухати мову природи.

На фермі якось занедужав кінь,
Зітхнув ветеринар: - А що робити,
Якщо за ніч не буде просвітлінь,
То змушений коня я усипити.

А в ранці кінь піднятися не зміг,
Аж тут до нього підійшов баран,
І він коня від смерті застеріг:
– Вставай, бо усипить ветеринар.

Як кінь піднявся, фермер закричав:
– Це необхідно нам відсвяткувати!!!
І з радості відразу наказав,
Дружині стіл святковий накривати.

– А щоб гостей усіх почастувати,
У мене є ідея непогана,
Аби було із чого готувати,
З нагоди ми заріжемо барана.

На ідеальну жінку він чекав,
Покладисту, розумну і красиву,
У пошуку завжди перебував,
А ще хотів жіночну і цнотливу.

Вона також шукала ідеалу,
Щоб він був забезпеченим і вірним,
Таким, як на обкладинках журналу,
А ще розумним, щедрим і покірним.

Але вони того не розуміють,
Щоб жити разом – треба покохати,
Як душу один одному зігріють,
То й парою їх можна вже назвати.

Відносин ідеальних не існує,
Їм з пихи треба стерти позолоту,
Бо чоловік відносини формує,
А жінка несе мудрість і турботу.

Жіноча мудрість правило створила,
Зухвалість чоловічу пробачати,
А ще існує чоловіча сила,
Жіночу слабину не помічати.