Життєвий плин

За плином часу спостерігаю,
і замовкаю,
на самоті.
Ідуть години і час минає,
перемагає,
без метушні.

Не знає юність, з роками грає,
розваг шукає,
до забуття.
Гуляють люди, час витрачають,
роки минають,
летить життя.

Безмірні ритми добу малюють,
символізують,
потік хвилин.
Маленькі зморшки роки карбують,
і демонструють,
життєвий плин.

За плином часу спостерігаю,
і відчуваю,
політ років.
Мені по кайфу як я старію,
живу і мрію,
як я хотів.

Олександр Чалий © 2025 р

Життя триває...

Тече життя одноманітно,
Ми в цім потоці живемо,
Роки минають непомітно,
А ми мудріше стаємо.

До нас приходить розуміння,
Чого раніше не було,
Уже з’явилося терпіння,
Але і марево пройшло…

Роки ідуть, життя змінилось,
Ми наробили помилок,
Щось загубили, щось з’явилось,
Із кимось втратили зв'язок.

Але життя іще триває,
І буде ще одна весна,
І нам часу ще вистачає,
Насолодитися сповна.

Олександр Чалий © 2025 р

Невдача

Як ти собі невдачу уявляєш?
З освітою працюєш двірником?
Чи з мамою в квартирі проживаєш?
За сорок, і живеш одинаком?

Насправді це інакше виглядає:
Коли живуть у шлюбі як чужі…
Буття одноманітно протікає,
Живуть, але стосунки на межі.

Поснідати ти мрієш круасаном,
Із чашечкою кави без турбот,
Гортаючи журнал перед фонтаном…
Але фактично каша і компот.

Коли на найпрестижнішій посаді,
Знаходишся неначе в колії,
Весь день ти в кабінеті, на нараді,
Працюєш і ненавидиш її.

Коли щодня ти мрієш все змінити,
Робити ж так нічого й не почав.
Не хочеш негатив цей зупинити,
Я б саме це невдачею назвав.

Олександр Чалий © 2024 р