Гори і море

Чимало водоспадів і потоків,
беруть початок із високих гір.
Стікають води так мільйони років,
для моря це найбільший водозбір.

І гори почали вже вихвалятись,
що морю власні води віддали,
пізніше стали з моря насміхатись,
бо гори ціле море налили.

Нарешті дикі гори закричали:
– Гей ти, пустопорожнє барахло,
ми довгий час ці води наливали,
без нас тебе б давно вже не було.

 
Якби б вода не йшла тобі річками,
які з гори самі у низ течуть,
що буде із твоїми берегами,
залишиться багно і каламуть.

Нічого не сказало синє море,
оскільки воно має працювати.
Аби водою наповнялись гори,
вологу треба в небо посилати.

Олександр Чалий © 2024 р

Соціальна емоція

Пливе старенька і хлипка шаланда,
з полатаними й драними сітками,
на ній уже не молода команда,
уся продута морем і штормами.

Улов у них був щедрим і багатим,
тож веслами гребуть уже безсилі,
кричить керманич басом хрипуватим,
шаланда ж тяжко прошиває хвилі.

А поряд біла яхта океанська,
засмаглі топ-моделі на кормі,
поволі п’ють із келихів шампанське,
сидять на носі люди ділові.

Володар яхти спінінг закидає,
давно вже не клювала риба в нього.
з нудьгою на шаланду поглядає:
– Чому одним усе, другим нічого???

Олександр Чалий © 2024 р