Вірші для душі... Сила слова. : гумореска

Показ дописів із міткою гумореска. Показати всі дописи

04 квітня 2025

Мама сварить доньку у суботу:
– Де і з ким так довго ти була,
Бережи із молодості цноту,
Ти чому опівночі прийшла.

Я собі цього не дозволяла,
Не роби великих помилок,
Я в твоєму віці не гуляла,
В мене не було таких думок.

Доня каже: – Це мені відомо,
Не кричи, бо чує все село,
Знаю мама, ти сиділа вдома,
Бо мені п’ять місяців було.

В лікарні, в кабінеті плаче жінка,
пояснює їй лікар що до чого:
– Травмована у нього селезінка,
ще й перелом суглоба плечового.

Ви знаєте, він у тяжкому стані,
не можна його зараз турбувати,
крім того ще й аналізи погані,
ми маємо за ним спостерігати.

– А можна мені з ним поговорити?
– На жаль не можна, він відпочиває,
до нього я не зможу вас пустити...
І жінка у безвиході зітхає:

– Однак не можу довго я чекати!
– Скажіть мені потрібні всі слова,
я зможу все йому переказати.
– То ж ви спитайте, чи здала я на права?

Гуляв колись мужик місцевим пляжем,
І заблукав у річкову заплавню,
Втішаючись навколишнім пейзажом,
Помітив раптом лампу стародавню.

Підняв він лампу і протер старанно,
І вийшов Джин із вічного заслання:
– Тобі поталанило несказанно,
Бо втілю я любе твоє бажання.

Мужик уважно Джина з лампи слухав,
Відразу все як треба зрозумів,
Тоді подумав, голову почухав,
І джину безупинно відповів:

– Моє життя якесь одноманітне,
Набрид мені місцевий колорит.
У мене є бажання заповітне,
Відвідати я хочу острів Крит.

Але боюся я літати літаками,
Ти розумієш, не для мене висота,
Боюся я пливти і кораблями,
Тому до острова збудуй мені моста.

Джин відповів: – Пробач, це не можливо,
Подумай про логістику важку.
Бо це ж для економіки чутливо,
Скільки бетону, сталі і піску?

Тоді мужик змінив своє питання.
– Тобі скажу, бо правди ніде діти,
У мене є іще одне бажання,
Давно хотів жінок я зрозуміти.

Чому жінки то плачуть то сміються?
Що думають, коли мовчать вони?
У Джина із очей аж сльози ллються:
– Скажи, а міст якої ширини?