Значна деталь

Для себе диво я відкриваю,
і потрапляю,
в нове життя.
Коли долоні твої тримаю,
і відчуваю,
серцебиття.

В моєму серці твій сміх танцює,
гіпнотизує
до почуттів.
Я замовкаю, це означає,
не вистачає,
потрібних слів.

Твої обійми такі відчутні,
і незабутні,
значна деталь.
Найбільше щастя – твоя присутність,
твоя відсутність –
важка печаль.

Олександр Чалий © 2025 р

Властивості тютюну

Тютюн завжди когось та і спокусить,
Бо до курця не зайде лиходій,
І жодна із собак його не вкусить,
І все життя він буде молодий.

А до курця крадій не завітає,
Бо той спускає все, що заробив,
Звичайно, що курець грошей не має,
Бо гроші на тютюн усі спустив.

За кілька років той курець ослабне,
Коліна там боліти вже почнуть,
Він з палкою ходитиме незграбно,
Тоді й собаки вже не нападуть.

І кожен з нас звичайно розуміє,
Курець не зможе бути і старим,
Ніколи той курець не посивіє,
Оскільки він помре ще молодим.

Олександр Чалий © 2025 р

Життєвий плин

За плином часу спостерігаю,
і замовкаю,
на самоті.
Ідуть години і час минає,
перемагає,
без метушні.

Не знає юність, з роками грає,
розваг шукає,
до забуття.
Гуляють люди, час витрачають,
роки минають,
летить життя.

Безмірні ритми добу малюють,
символізують,
потік хвилин.
Маленькі зморшки роки карбують,
і демонструють,
життєвий плин.

За плином часу спостерігаю,
і відчуваю,
політ років.
Мені по кайфу як я старію,
живу і мрію,
як я хотів.

Олександр Чалий © 2025 р

Проста порада

Щоб стати вам поважним і шановним,
Покращити себе як фахівця,
Вам треба бути дуже послідовним,
І йти вперед до самого кінця.

Робіть лиш те, що маєте робити,
І усмішку тримайте на вустах,
Аби свої таланти всі розкрити,
Від інших заховайте власний страх.

Ніхто не має ваші скарги чути,
Це ваші особисті почуття,
Щоб успіху якогось досягнути,
Вам не потрібні їхні співчуття.

І не зважайте, що вам кажуть люди,
Ви їхні ігноруйте всі думки,
Бо в більшості це будуть пересуди,
Або ще відмовляння чи плітки.

Коли ви не праві, то визнавайте,
Щоб виправити прикрі помилки,
Якщо чогось не знаєте – спитайте,
А ще читайте правильні книжки.

Олександр Чалий © 2025 р

Семантика стосунків

Повага – це не страх, не поклоніння,
це бачити особу у людини,
і ваше об’єктивне розуміння,
природи чоловіка чи дружини.

І спорів вам не треба уникати,
конфлікти це нормально для родини,
конфлікти можна легко розв’язати,
насамперед – усунувши причини.

Аби була душевна атмосфера,
щоб разом сумувати і радіти,
вам треба просто слухати партнера,
аби його потреби розуміти.

Якщо ви цю людину покохали,
вам варто з нею єдність відчувати,
бо ви її для себе обирали,
недоліки не треба там шукати.

Їй краще з вами плани будувати,
аніж завжди покірно вам служити.
Як зможете умови ці прийняти,
тоді й комфортно буде разом жити…

Олександр Чалий © 2025 р

Сварилася мама

Мама сварить доньку у суботу:
– Де і з ким так довго ти була,
Бережи із молодості цноту,
Ти чому опівночі прийшла.

Я собі цього не дозволяла,
Не роби великих помилок,
Я в твоєму віці не гуляла,
В мене не було таких думок.

Доня каже: – Це мені відомо,
Не кричи, бо чує все село,
Знаю мама, ти сиділа вдома,
Бо мені п’ять місяців було.

Олександр Чалий © 2025 р

Ділюся з вами...

Віршами з вами я поділюся,
І повернуся,
В свої думки,
Аби й надалі вести розмову,
Пишу я знову,
Нові рядки.

Аби напругу всю подолати,
Протистояти,
Своїм страхам,
Пишу я вірші, і вечорами,
Ділюсь думками,
І відчуттям.

Моїх емоцій легка огранка,
Як та приманка,
Для читачів,
Я бачу більше коли ділюся,
Якщо звернуся,
До почуттів.

Тут кожне слово якась картинка,
Якась частинка,
Моїх думок,
Аби із вами тримати далі,
В оригіналі,
Тісний зв'язок.

Олександр Чалий © 2025 р

Ми стали інші...

Ми стали інші, кожному своє,
ми стали на одне життя сильніше,
бо хто не йде вперед той відстає,
ніколи вже не буде як раніше…

Ми стали інші, більше мовчимо,
у кожного тепер свої причуди,
радіємо, а значить живемо,
бо поруч з нами справжні щирі люди.

Ми стали інші, старші за слова,
на друзів перестали сподіватись,
з’явилася проблема вікова,
дедалі більше стали дратуватись.

Ми стали інші, мрії вже не ті,
але життя бурхливе ще триває,
ми, звісно, ще душею молоді,
і день новий уже на нас чекає.

Олександр Чалий © 2025 р

Випадкові люди

Як хтось приходить до мого життя,
Чи може на роки, чи на хвилину,
Завжди у мене дивне відчуття,
Що Бог прислав для мене цю людину.

Можливо я не вивчив свій урок,
І він прислав, аби мене навчити.
Щоб я не припускався помилок,
І треба мені ще раз пояснити.

Це може бути і для добрих справ,
Чи може для кар’єрного зростання,
Щоб я якусь важливу роль зіграв,
А може і для ніжного кохання.

А може ця людина як зоря,
Аби мені дорогу підказати,
Чи він прислав мені поводиря,
Аби мене від горя врятувати.

А може він для вас послав мене,
Щоб ви могли ці строфи прочитати,
Аби не пропустили головне,
Чи вам якісь сигнали передати.

Олександр Чалий © 2025 р

Буває

Буває, наче доля мене чує,
А іноді здається, що глуха,
Буває, мене доля стимулює,
А іноді доводить до гріха.

Буває, вона деколи говорить,
А потім розумію, що кричить.
Я думав, що вона мене бадьорить,
Прислухався, але вона мовчить.

Буває, моя доля розквітає,
Під променями теплої весни,
Буває наче снігом замітає,
Чи падає, як листя восени…

Якою б не здавалася вам доля,
Завжди ідіть до власної мети,
Вона не завдаватиме вам болю,
Її задача вас уберегти.

Олександр Чалий © 2025 р

Буває...

Буває, наче доля мене чує,
А іноді здається, що глуха,
Буває, мене доля стимулює,
А іноді доводить до гріха.

Буває, вона деколи говорить,
А потім розумію, що кричить.
Я думав, що вона мене бадьорить,
Прислухався, але вона мовчить.

Буває, моя доля розквітає,
Під променями теплої весни,
Буває наче снігом замітає,
Чи падає, як листя восени…

Якою б не здавалася вам доля,
Завжди ідіть до власної мети,
Вона не завдаватиме вам болю,
Її задача вас уберегти.

Олександр Чалий © 2025 р

Таке моє життя

Моє життя як звивистий потік,
наповнений крутими віражами.
Я безліч різних ліній пересік,
багато з ким лишились ворогами.

Моє життя не тільки позитив,
я дуже часто бачив негативи,
і безліч негараздів пережив,
шукаючи якісь альтернативи.

Моє життя як витрачений час,
назад його не можна повернути,
його не можна взяти про запас,
в майбутнє теж не можна зазирнути.

Моє життя як ревний контролер,
привносить якісь дивні корективи,
тому живу сьогодні і тепер,
і сам собі малюю перспективи.

 
Моє життя наповнене шляхів,
а я їх намагався перетнути,
але не буде так, як я хотів,
а буде саме так, як має бути…

Олександр Чалий © 2025 р

Маємо бути готові

Не має такої ціни,
Яку заплатили солдати.
Та після цієї війни,
Ми мусимо все прибирати.

Нам треба усе розгребти,
Усі розібрати завали,
Прибрати усі блокпости,
Де люди колись проживали.

Хтось має засклити вікно,
А хтось будувати заводи.
Ладнати розбите житло,
Долаючи всі перешкоди.

Загиблих усіх віднайти,
Зібрати розкидану зброю,
Це може зайняти роки,
Ми маємо бути готові.

Олександр Чалий © 2025 р

Біль

Оселився в душі моїй біль,
від ворожих ракет і бомб,
як на рану насипали сіль,
наче в серці зав’язнув тромб.

Розмістився в душі моїй біль,
сильний біль у моїх очах,
у свідомості біль звідусіль,
наяву і в кошмарних снах.

Відчуваю задушливий біль,
дикий біль у моїх думках,
а цим болем відкинута тінь,
резонує в моїх віршах.

Олександр Чалий © 2025 р

Недільний настрій

Я знаю, що можу, але не роблю.
Я знаю, що треба. Не хочу.
Робити не хочу, та все поясню,
і голову всім заморочу.

Я знаю, що доля у власних руках,
Я знаю, що варто. Не буду.
Робити не буду, скажу на словах.
Скажу і одразу забуду.

Я знаю, потрібно, але не роблю.
Я знаю, але не бажаю.
робити не стану, я краще посплю,
сьогодні я відпочиваю.

Олександр Чалий © 2025 р

Людина, що вас цінувала

Ви скривдили добру людину?
Вам сцену вона не влаштує,
не зараз, не в іншу хвилину,
вона вас не покритикує.

Ні в чому вас не звинуватить,
словами не кине гіркими,
образою вам не відплатить,
свій біль вона мовчки нестиме.

Вона не покаже зухвалість,
підкреслить свої сентименти,
вона проявлятиме жалість,
і скрасить незручні моменти.

Та в серці вона вже змінилась,
людина, що вас цінувала,
довіра її розтопилась,
яка вас колись поєднала.

Ви їй не лишили нічого,
як душу свою захистити,
і вирішення не простого,
від вас своє серце звільнити.

Олександр Чалий © 2025 р

Життя триває...

Тече життя одноманітно,
Ми в цім потоці живемо,
Роки минають непомітно,
А ми мудріше стаємо.

До нас приходить розуміння,
Чого раніше не було,
Уже з’явилося терпіння,
Але і марево пройшло…

Роки ідуть, життя змінилось,
Ми наробили помилок,
Щось загубили, щось з’явилось,
Із кимось втратили зв'язок.

Але життя іще триває,
І буде ще одна весна,
І нам часу ще вистачає,
Насолодитися сповна.

Олександр Чалий © 2025 р

Твої подарунки

У мене є багато подарунків,
що ти мені колись подарувала,
Мереживо сформованих стосунків,
які нам доля довго малювала.

Я ревно зберігаю подарунки,
які ніхто не зможе відібрати,
це зустрічі і ніжні поцілунки,
які я можу в пам’яті тримати.

Це пристрасті безцінні подарунки,
що житимуть в душі моїй довічно,
це посмішка веселої чаклунки,
і очі, які світяться магічно.

Дарунки зберігаю я надійно,
твого волосся ніжні аромати,
твій голос, що лунає мелодійно,
ніхто не зможе в мене відібрати.

Олександр Чалий © 2025 р

Нас веде любов

А любов живе у свідомості,
як гірський струмок розливається,
і пливе вона в невагомості,
доля весело з нею грається.

І несе любов нас до пристрасті,
дзюркотить струмок розганяється,
вир затягує в річку ніжності,
зупинятися не збирається.

А любов пливе до взаємності,
море близькості починається,
течія несе в невід’ємності,
на відносини опирається.

А веде любов до стабільності,
де емоції відкриваються,
океан такий весь у ніжності,
тут закохані оселяються.

Олександр Чалий © 2025 р

Книга життя

Завтра сонце підніметься знову,
тільки зникне нічна пелена,
дасть комусь ще добу додаткову,
а комусь і приділить сповна.

Завтра з’явиться чиста сторінка,
хтось напише в ній мудрі слова,
в когось буде висока оцінка,
а для когось вона рокова.

Кожен пише, як сам розуміє,
слово мудре, а може й дурне,
пише тим, яким сам володіє,
хтось веселе, а хтось і сумне.

Хтось про злети а хтось про падіння,
всі записують долю свою,
хтось записує місцем сидіння,
а хтось наче дає інтерв’ю.

А нам хочеться ще дописати,
тільки час все сильніше летить,
він не може нас довго чекати,
але може комусь пощастить.

Олександр Чалий © 2024