Вірші для душі... Сила слова.

25 грудня 2024

А час мерехтить і горить,
бо ми є життєвим фрагментом.
Він піниться і тріпотить,
а ми скористались моментом.

Ми місце своє зайняли,
поклалися на підсвідомість.
Батьки нас сюди привели,
і ми летимо в невідомість.

Ми в просторі цім живемо,
і дні наші тихо стікають.
Ми тут і їмо і спимо,
і всі це життям називають.

Ми полум’я передали,
і дерево вже посадили,
зробили ми все що змогли,
і слід після себе лишили.

А час мерехтить і горить,
хвилини нам тихо шепочуть.
Ще музика наша звучить,
та сумніви нерви лоскочуть.

Олександр Чалий © 2024 р

Смертельні ворожі ракети,
з військових летять кораблів,
стріляють важкі міномети,
і бомби летять з літаків.

І знову в окоп прилетіло,
калюжами кров на землі,
Ворони клюють мертве тіло,
немає кінця цій війні.

Мерзенна війна ще триває,
хтось ворога взяв на приціл,
а сморід убитих зростає,
і кількість розкладених тіл.

Воюють і гинуть солдати,
Співають військові пісні,
І знову стріляють гармати,
на цій нескінченній війні.

Олександр Чалий  ©  2024

Зібрався якось дід до магазину,
приблудному коту пшона купити,
бо діду стало шкода цю тварину,
не міг кота голодним залишити.

Почувши про пшоно, онук питає;
– Ой, діду, якось дивно ти жартуєш,
скажи мені, а що це означає?
Невже кота пшоном ти нагодуєш?

А дід сміється: – Все я розумію,
я знаю, що пшона кіт не сприймає.
Пшоно я біля ґанку все розсію,
Злетяться горобці, нехай спіймає.

Як землероб пакет насіння має,
Він цей пакет в комору покладе,
І на весні у землю висіває,
Інакше це насіння пропаде.

А вже коли на полі позбирає,
ретельно обмолотить колоски,
він потім це насіння очищає,
дбайливо засипаючи в мішки.

Підходиш до землі із піклуванням,
сторицею віддасть тобі земля.
Те саме відбувається з коханням,
його віддати маєш ти щодня.

Бо формула людського існування,
емоції, бажання і свідомість,
і скільки віддаси свого кохання,
стільки і отримаєш натомість.

Якщо ти не спроможний віддавати,
немов той фермер із кульком зерна,
який не хоче землю засівати,
коли уже в розгарі посівна.

Часто люди роблять добрі справи,
через особисту доброту.
Кожен має внутрішні підстави,
ставлячи підтримку за мету.

Деякі це роблять із користі,
першими десь вигоду знайти.
Мають інтереси особисті,
для тріумфу власної мети.

Нащо треба знати нам причини,
справжню мотивацію цього. 
Добрі справи кожної людини,
користь нам приносять все одно.

Олександр Чалий  ©  2024 р