Вірші для душі... Сила слова.

23 січня 2025

Тече життя одноманітно,
Ми в цім потоці живемо,
Роки минають непомітно,
А ми мудріше стаємо.

До нас приходить розуміння,
Чого раніше не було,
Уже з’явилося терпіння,
Але і марево пройшло…

Роки ідуть, життя змінилось,
Ми наробили помилок,
Щось загубили, щось з’явилось,
Із кимось втратили зв'язок.

Але життя іще триває,
І буде ще одна весна,
І нам часу ще вистачає,
Насолодитися сповна.

Якщо ви на краще змінились,
а інші від вас віддалялись,
ви планами не поступились,
духовно росли і навчались.

Якщо ви повірили в себе,
а інші у вас сумнівались,
постійно вбачали проблеми,
а ви все одно не здавались.

Якщо ви усе спланували,
а інші застрягли в шаблонах,
ви хибних шляхів уникали,
але вже на власних умовах.

Досягнете більше свободи,
пізнаєте світ в порівнянні,
здолаєте всі перешкоди,
в роботі, житті і коханні.

Ти подарувала мені крила,
шанс дала піднятися до неба,
і життя на рай перетворила,
щастя мені більшого й не треба.

Ти подарувала мені силу,
я забув усі свої печалі,
сповнений стійкого позитиву,
я перебуватиму й надалі.

Ти подарувала мені мрію,
радості хвилини незабутні,
я тепер повільніше старію,
та іду упевнено в майбутнє.

Якось після ситного обіду,
лев пішов під пальму відпочити,
а за ним шакал прийшов по сліду,
і почав несміло говорити.

– Так уже в савані повелося,
поряд ми полюємо з тобою,
тож давай відкрито поб’ємося,
виясним стосунки між собою.

Лев на нього мовчки подивився,
і не став йому відповідати,
а шакал сильніше розходився,
лева він почав шантажувати.

– Я на перемогу сподівався,
а якщо ти битися не будеш,
всім я розкажу, що ти злякався,
славу боягуза роздобудеш.

Лев сказав: - Мене це не турбує,
хай хоч боягузом називають,
мій авторитет це не зруйнує,
навіть якщо всі про це згадають

.
Головне, що маю я сказати,
може обернутися скандалом,
і мене всі стануть зневажати,
бо я бився із якимсь шакалом.

Не може річка пити власні води,
дерева не їдять свої плоди,
для інших жити – це закон природи,
щоб на Землі не сталося біди.

Ми маємо для себе розуміти,
життєві постулати головні,
що зовсім не для себе пахнуть квіти,
і сонце також світить не собі.

Ми маємо завжди допомагати,
і не важливо: важко це чи ні.
Людині необхідно віддавати,
заради гуманізму на Землі.

Це добре, якщо в тебе щастя буде,
але воно приходить лиш тоді,
коли навколо тебе інші люди,
щасливі будуть завдяки тобі.