Як ти собі невдачу уявляєш?
З освітою працюєш двірником?
Чи з мамою в квартирі проживаєш?
За сорок, і живеш одинаком?
Насправді це інакше виглядає:
Коли живуть у шлюбі як чужі…
Буття одноманітно протікає,
Живуть, але стосунки на межі.
Поснідати ти мрієш круасаном,
Із чашечкою кави без турбот,
Гортаючи журнал перед фонтаном…
Але фактично каша і компот.
Коли на найпрестижнішій посаді,
Знаходишся неначе в колії,
Весь день ти в кабінеті, на нараді,
Працюєш і ненавидиш її.
Коли щодня ти мрієш все змінити,
Робити ж так нічого й не почав.
Не хочеш негатив цей зупинити,
Я б саме це невдачею назвав.
Олександр Чалий © 2024 р
Поезія для мене є способом виражати свої почуття та переживання, оголюючи душу перед іншими. Вона приносить мені радість і дає натхнення. Найбільше, що я хочу зробити – це щедро ділитись своїми віршами з іншими. Писати вірші це процес цікавий, і я не можу зупинитися. Пишу про те, що бачу і що відчуваю. Я їх пишу, аби зафіксувати якісь свої думки, емоції та переживання і поділитися з вами...
Немає коментарів:
Дописати коментар