18 жовтня 2024

Випадок у лікарні

В лікарні, в кабінеті плаче жінка,
пояснює їй лікар що до чого:
– Травмована у нього селезінка,
ще й перелом суглоба плечового.

Ви знаєте, він у тяжкому стані,
не можна його зараз турбувати,
крім того ще й аналізи погані,
ми маємо за ним спостерігати.

– А можна мені з ним поговорити?
– На жаль не можна, він відпочиває,
до нього я не зможу вас пустити...
І жінка у безвиході зітхає:

– Однак не можу довго я чекати!
– Скажіть мені потрібні всі слова,
я зможу все йому переказати.
– То ж ви спитайте, чи здала я на права?

Олександр Чалий © 2024 р

17 жовтня 2024

Соціальна емоція

Пливе старенька і хлипка шаланда,
з полатаними й драними сітками,
на ній уже не молода команда,
уся продута морем і штормами.

Улов у них був щедрим і багатим,
тож веслами гребуть уже безсилі,
кричить керманич басом хрипуватим,
шаланда ж тяжко прошиває хвилі.

А поряд біла яхта океанська,
засмаглі топ-моделі на кормі,
поволі п’ють із келихів шампанське,
сидять на носі люди ділові.

Володар яхти спінінг закидає,
давно вже не клювала риба в нього.
з нудьгою на шаланду поглядає:
– Чому одним усе, другим нічого???

Олександр Чалий © 2024 р

15 жовтня 2024

Вірш без назви

Як природа заспокоїть моє тіло,
Ти пригадуй час від часу про минуле,
Коли серце від кохання ще тремтіло,
Ми в обіймах один одного тонули…

Коли поряд я не зможу більше бути,
Твоє серце нехай спогадам радіє,
Хоч не зможу я до себе пригорнути,
Моя ніжність тебе променем зігріє.

А як прийде і твій час іти за мною,
А це трапиться не скоро, сподіваюсь,
Наша зустріч знову буде чарівною,
Я в коханні сто разів тобі зізнаюсь...

Олександр Чалий © 2024 р

10 жовтня 2024

Як обирати друзів

Один метелик лісом пролітав,
Та вирішив до мухи підлетіти,
І він тоді у неї запитав:
– Де поблизу є ароматні квіти?

– Не знаю. Я давно вже тут живу,
А квітів поблизу не помічала,
Та бачила я кучу гнойову,
Я їжу там собі вже добувала.

Багно, консервні банки та сміття,
Відвідати ти маєш неодмінно,
Повір, це справжній рай а не життя,
Ти там поїсти зможеш повноцінно.

І полетів метелик у той бік,
Де чарівний смітник перебував.
Але зустрів бджолу неподалік,
І про смітник у неї запитав.

Метелику бджола відповіла:
– Не бачила ніде я смітників.
Єдине що у лісі я знайшла,
Яскраві квіти різних кольорів.

Тут просто безліч квітів ароматних,
Тож летимо дивитися цей рай.
А ти питай лише у адекватних,
І друзів адекватних обирай.

Олександр Чалий © 2024 р

05 липня 2024

Останній етап

Три етапи імперії мають,
«Утворилась, розквітла, розпалась»,
Після себе завжди залишають,
Тільки те, що колись відбувалось.

Повелося з часів фараонів,
Що імперію хтось та й зруйнує.
«У росії немає кордонів» ©,
Тож нічого її не врятує.

І вона вже не раз розпадалась,
Провести намагалась реформу,
Реваншистські ж ідеї лишались,
Бо зміняли не сутність а форму.

Вони скриню Пандори відкрили,
І процес незворотній триває.
А вже те, що вони заварили,
Поглинатиме їх і зламає.

Ця війна лише тригер процесу,
Від напруги агресор згасає,
У війні вже немає прогресу,
А в імперії криза зростає.

Час і доля працюють логічно,
Світовий хуліган помилився,
Бо давитимуть економічно,
І до санкцій весь світ долучився.

Вже іде відчуття руйнування,
Все не так як вважав імператор,
І імперія зникне остання,
З нею зникне й останній диктатор.
час,
Бо ніщо не триватиме вічно,
Перемоги старі вже минули,
Всі імперії гинуть трагічно,
Як бува, на чуже зазіхнули...

Олександр Чалий © 2024 р