Вірші для душі... Сила слова.

13 лютого 2025

Буває, наче доля мене чує,
А іноді здається, що глуха,
Буває, мене доля стимулює,
А іноді доводить до гріха.

Буває, вона деколи говорить,
А потім розумію, що кричить.
Я думав, що вона мене бадьорить,
Прислухався, але вона мовчить.

Буває, моя доля розквітає,
Під променями теплої весни,
Буває наче снігом замітає,
Чи падає, як листя восени…

Якою б не здавалася вам доля,
Завжди ідіть до власної мети,
Вона не завдаватиме вам болю,
Її задача вас уберегти.

Моє життя як звивистий потік,
наповнений крутими віражами.
Я безліч різних ліній пересік,
багато з ким лишились ворогами.

Моє життя не тільки позитив,
я дуже часто бачив негативи,
і безліч негараздів пережив,
шукаючи якісь альтернативи.

Моє життя як витрачений час,
назад його не можна повернути,
його не можна взяти про запас,
в майбутнє теж не можна зазирнути.

Моє життя як ревний контролер,
привносить якісь дивні корективи,
тому живу сьогодні і тепер,
і сам собі малюю перспективи.

Моє життя наповнене шляхів,
а я їх намагався перетнути,
але не буде так, як я хотів,
а буде саме так, як має бути…

Не має такої ціни,
Яку заплатили солдати.
Та після цієї війни,
Ми мусимо все прибирати.

Нам треба усе розгребти,
Усі розібрати завали,
Прибрати усі блокпости,
Де люди колись проживали.

Хтось має засклити вікно,
А хтось будувати заводи.
Ладнати розбите житло,
Долаючи всі перешкоди.

Загиблих усіх віднайти,
Зібрати розкидану зброю,
Це може зайняти роки,
Ми маємо бути готові.

Оселився в душі моїй біль,
від ворожих ракет і бомб,
як на рану насипали сіль,
наче в серці зав’язнув тромб.

Розмістився в душі моїй біль,
сильний біль у моїх очах,
у свідомості біль звідусіль,
наяву і в кошмарних снах.

Відчуваю задушливий біль,
дикий біль у моїх думках,
а цим болем відкинута тінь,
резонує в моїх віршах.

Я знаю, що можу, але не роблю.
Я знаю, що треба. Не хочу.
Робити не хочу, та все поясню,
і голову всім заморочу.

Я знаю, що доля у власних руках,
Я знаю, що варто. Не буду.
Робити не буду, скажу на словах.
Скажу і одразу забуду.

Я знаю, потрібно, але не роблю.
Я знаю, але не бажаю.
робити не стану, я краще посплю,
сьогодні я відпочиваю.